Домогосподарства виступають як основні витрачальники доходів. Частина доходів домогосподарств поступає державі в формі індивідуальних податків (податків з доходів громадян), а залишок розподіляється на особисте споживання та особисте нагромадження. В США особисті податки складають біля 15%, видатки на особисте споживання – 82% і особисте нагромадження – 3-4% всіх доходів домогосподарств.
              Як бачимо, основна частина витрат домогосподарств пов’язана із особистим споживанням. Споживацька поведінка домашнього господарства визначається такими особливостями:
? домашнє господарство виступає єдиним економічним суб’єктом і реалізує свої потреби як єдине ціле, єдиний споживач;
? допускається, що домашнє господарство отримуючи доходи від продажу послуг факторів виробництва витрачає їх повністю (після сплати податків) на споживання і заощадження;
? вважється, що домашнє господарство може споживати всі споживчі блага, які на даний момент виробляються; ці блага уявляються нескінченно подільними і є повна інформація про їх споживчі властивості. Читать запись полнсотью »

           В економічній теорії вважається, що основними власниками ресурсів (капіталу, землі, праці та підприємницької здатності) є домогосподарства. Насамперед, вони – власники ресурсу праця, тобто робочої сили. Адже всі працездатного віку члени сім’ї мають здатність до праці і можуть її використовувати в процесі виробництва (господарській діяльності). В розвинутих ринкових відносинах, коли широкого розмаху набуває приватна власність, домогосподарства (члени сім’ї) є власниками і інших ресурсів: капіталу, землі тощо. В Україні, в процесі роздержавлення та приватизації породжуються домогосподарства власники фірм, землі, техніки, обладнання тощо. Читать запись полнсотью »

              Чільне місце в інфраструктурі ринку займає біржа. Це організаційно оформлений, постійно функціонуючий оптовий ринок, на якому купівля – продаж здійснюється за певними наперед встановленими правилами.?
              Товарна біржа – це асоціація торгівців, які об’єднуються з метою впорядкування торгівлі і полегшення торгових операцій.
Товарні біржі обслуговують ринок товарів та природних ресурсів. Товарна біржа здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за зразками або стандартами, які мають перелік основних характеристик. Сама біржа не може виступати в ролі продавця чи покупця в оформлених на ній угодах купівлі-продажу продукції і товарів. До участі в торгах на товарній біржі допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі реальних попиту та пропозиції, що складаються на основі відкрито проведених торгів; об’єктивного використання інформації; строгого дотримання правил всіма учасниками біржових торгів; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі. Читать запись полнсотью »

             Чільне місце в інфраструктурі ринку належить організаціям та підприємствам торгівлі, тобто безпосередньої купівлі – продажу товарів. Торгівля займає проміжне місце між виробництвом і споживанням, вона зв’язує відособлені господарства в єдину систему суспільного виробництва.
Капітал, зосереджений в сфері торгівлі, звуть торговим капіталом. Торговий капітал – це відособлена частина продуктивного (промислового) капіталу, функцією якого є реалізація вироблених в суспільстві товарів і послуг).
            Згідно марксистської теорії,  торговий капітал не приймає участі у створенні додаткової вартості, а отже й прибутку. Однак на поверхні ринкових відносин, складається враження що прибуток створюється саме в торгівлі – він є звичайною надбавкою до ціни виробника. Однак, це не так. Щоб товар продавався по вартості (не порушувався закон вартості) торговий прибуток слід шукати в різниці між ціною, за якою торговий підприємець купує товар у підприємця – виробника і за якою товар продається кінцевому споживачу. Щоб одержати прибуток, не порушуючи закон вартості, підприємець повинен купити товар по ціні, нижчій вартості і продати його по ціні, рівній вартості. Читать запись полнсотью »

            За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Тому в економічній теорії протягом кількох століть ведуться дискусії навколо питань, пов'язаних із сутністю та роллю кредиту. Ці дискусії тривають і досі. Найбільш поширеними в економічній літературі є два підходи до визначення сутності кредиту:
—ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увага дослідника зміщується на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;
—ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності його руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає.
За своєю сутністю кредит — це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності, строковості та добровільності. Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію — кредит. Читать запись полнсотью »

            Банки є головними елементами кредитної системи, тобто системи кредитно – фінансових установ, які акумулюють вільні грошові засоби на кредитному ринку і надають їх в позику.
Кредитна система – як система фінансових посередників, що діють на кредитному ринку, є однією із суттєвих елементів ринкової інфраструктури.
            Сучасна кредитна система включає такі основні компоненти:
1) центральний (емісійний) банк;
2) комерційні, інвестиційні і спеціальні банки;
3) страхові компанії і пенсійні фонди;
4) спеціалізовані небанківські кредитно – фінансові установи (фінансові компанії, інвестиційні фонди, кредитні системи, благодійні фонди тощо). 

Читать запись полнсотью »

               Здійснення ринкових угод, як правило, неможливо без грошей. Однак в момент здійснення угоди в окремих суб’єктів ринкових відносин грошей може не вистачати, або не бути зовсім. Одночасно ринок породжує наявність спеціальних суб’єктів господарювання, які володіють такими грошима. Таким чином, в розвинутій ринковій економіці практично завжди існує ситуація, коли одні суб’єкти (підприємці) потребують додаткових коштів, а інші їх мають. Ті, хто має гроші можуть надати їх в позику тим, у кого їх не вистачає. Відносини щодо такого надання таким чином коштів і відображають категорії позичкового капіталу та позичкового проценту.
                Під позичковим капіталом розуміють капітал, зосереджений в спеціальних установах – банках, основною формою функціонування якого є кредит. Банк, у цьому випадку, зветься кредитором, а той, хто позичає гроші – позичальником. Особливістю відносин між кредитором і позичальником є те, що банк залишається власником грошей, наданих в кредит до закінчення угоди, тобто до тих пір, поки позичальник повністю не виконає умови позички. Позичальник до цього часу є лише тимчасовим користувачем частини капіталу банку.  Читать запись полнсотью »

                  Надзвичайно важливим структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура. Підприємства ринкової інфраструктури займають провідне місце в економіці розвинутих країн. Так, частка капіталовкладень в інфраструктуру у них становить 65 – 75 відсотків загального обсягу інвестицій. Така структура капіталовкладень сприяє зростанню ділової активності населення, створює додаткові робочі місця, скорочує кругообіг капіталу. Створення ринкової інфраструктури в економіці України значною мірою сприятиме формуванню ринкових відносин.
                   Інфраструктура – це система підприємств і організацій, які допомагають функціонуванню ринку, тобто забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо.
Вона містить такі елементи, як банки, аукціони, торгово – промислові палати, торгові доми, ярмарки, біржі, брокерські, страхові та аудиторські фірми, холдингові компанії та ін. Читать запись полнсотью »